Правила конструктивної критики співробітників

Хвалити легко - набагато складніше зробити коректне, ділове, не образливе зауваження. Щоб критика була плідною, не образливою, необхідно використовувати наступні можливі варіанти нескладних критичних оцінок.

1. Насамперед, вилучити з критики «жало» обвинувачень, змістити акцент на конструктивні пропозиції.

2. Зауваження доцільно робити наодинці, щоб не зачепити самолюбства того, кого критикуєте.

3. Прагнути щиро та серйозно зрозуміти точку зору партнера; обговорити аргументи «за» і «проти»; виявити співчуття до його думок і побажань.

4. Виявити повагу до думки партнера, не відкидаючи її відразу та різко, навіть якщо воно вам здається абсурдним. Дайте можливість висловитися до кінця та намагайтеся не доводити, а з'ясовувати факти.

5. Вести розмову в доброзичливому та спокійному тоні. Намагайтеся починати з теми, в якій у вас зі співрозмовником є взаємна згода. За можливості розпочинайте з питань, думки по яких збігаються, можуть викликати позитивну відповідь і, таким чином, налаштувати партнера на згоду. Якщо із самого початку розмови людина скаже «ні», її важко переконати, оскільки самолюбство не дозволяє відмовитися від висловленої думки, навіть якщо вона відчує, що спочатку була неправа. Зважайте на самолюбство співрозмовника.

6. Якщо хочете вказати людині на її помилку, розпочинайте з похвали та щирого визнання її достоїнств.

7. Звертаючи увагу людей на їхні помилки, намагайтеся робити це в непрямій формі. Наприклад, згадайте схожий випадок.

8. Використовуйте критику - «рикошет»: критику вчинків абстрактної (вигаданої) особи.

9. Висловлювати свою думку(незгоду, критику) потрібно під час обговорення, не нав'язуючи її.

10. Не вживайте невиправданих прийомів посилення аргументації. Небажані аргументи типу: «Скільки разів я вам говорив!». Некоректним способом посилення висловлення є й підвищення голосу. Якщо у вас виникло бажання сказати партнерові щось різке, образливе, не кваптеся - зробіть спочатку декілька глибоких вдихів і видихів або мовчки порахуйте до 10-30, зробіть декілька плавних рухів язиком в роті, скажіть про себе якийсь образний, але необразливий вислів.

11. Давайте психологічні паузи людям, що перебувають у стані сварки. Вони допоможуть знизити емоційний розпал, звернутися до логіки речей, до самооцінки, можливо, за порадою до близьких людей. Не вимагайте негайного визнання помилок від партнера, згоди з вашою точкою зору, з вашою думкою з цього питання. Психологічно це важко, дайте час на роздум, не наполягайте.

12. Свою помилку, невірний крок визнайте швидко, рішуче та щиросердно.

13. Разом із критикою бажана аргументована самокритика. Перш ніж критикувати іншого, розкажіть про свої власні помилки. Визнання провини, власних промахів критиком дозволяє сприймати критику не так гостро, і самолюбство виявляється менш ураженим.

14. Зробіть так, щоб недолік виглядав легко поправним. Дуже часто людей валить у зневіру безвихідь їхнього положення. Не «давіть» на психіку, а допоможіть знайти вихід.

15. Говорите тільки про справу, не переходьте на особистість: критикуйте вчинки, а не людину. Дайте їй можливість «зберегти обличчя».

Важливо пам'ятати й таку закономірність: чим більше людина збуджена, чим більше зачеплене її самолюбство, тим менш чутлива вона до логіки, тим більше упереджена та суб'єктивна і тим більше тактовного підходу вимагає.

Якщо ви зауважуєте, що хтось у суперечці занадто розгарячився, краще перенести розмову на інший час.