Кар'єра оптиміста та песиміста: знайдіть відмінності

Історію про склянку, яка для однієї людини є наполовину порожньою, а для іншої - наполовину повною, завдяки рекламі знають сьогодні практично все. Це порівняння часто приводиться в приклад, коли мова йде про песимізм й оптимізм. Епітетами "оптиміст" й "песиміст" ми без особливих роздумів часто нагороджуємо того або іншого нашого знайомого. Але чи знаємо ми, що таке оптимізм і песимізм насправді ? І як вони впливають на здоров'я людини та розвиток його кар'єри?

Більшість медиків схиляються до точки зору, що оптимізм - це позитивне світосприйняття, "ліки" для зміцнення здоров'я. Оптиміст уміє сміятися в будь-якій ситуації, а сміх - потужні ліки. Він часто влаштовує собі свята, шукає привід для радості, веселиться - все це допомагає йому не втрачати надію.

Оптимісти радіють кожному дню й цим зберігають своє здоров'я та продовжують життя. Оптимістичне ставлення до невеселої ситуації, життєстверджуючі думки можуть навіть змінити співвідношення хімічних речовин в організмі. Ендорфіни, які виділяються клітинами головного мозку, впливають на імунну систему людини, змінюють кількість кортизола в крові та збільшують опір хворобам. Тобто, і імунна система починає працювати з підвищеною силою.

Ці висновки вчених підтверджуються численними дослідженнями. Наприклад, в 1997 році в Данії проводилося обстеження 730 пацієнтів з різними захворюваннями серця. І спостереження показали: у песимістів імовірність виникнення інфаркту міокарда була на 70% вище, а ймовірність передчасної смерті - на 60% вище в порівнянні з оптимістами. Хронічний песимізм означає постійний стрес, що приводить до підвищеного вироблення певних гормонів: адреналіну та кортизола. Адреналін підвищує артеріальний тиск, збільшує в'язкість крові - все це створює умови для розвитку інфаркту міокарда. А кортизол сприяє утворенню жирових відкладень, особливо в області живота, що також збільшує ризик розвитку із серця.

Отже, зі здоров'ям і самопочуттям все зрозуміло.

А як йде справа із впливом цих факторів на роботу та кар'єру людини?

Психологи стверджують, що очікування неприємностей, властиве песимістам, є саме по собі потужним стресогеним фактором, особливо в умовах напруженого робочого ритму. У будь-якої людини буває час, коли робота стає нестерпною: у неї опускаються руки й вона немов натикається на стіну. Від того, як людина поводиться в цей момент, залежить її подальший шлях: до безпорадності або працездатності, до невдачі або успіху. Оптимізм має властивість допомагати в роботі. Він підвищує здатність до подолання почуття спустошеності, причому не тільки в індивідуальному порядку, але й на рівні організацій.

Часто придбана в складній ситуації безпорадність перетворюється в повномасштабну депресію, якщо людина, яка потерпіла невдачу - песиміст. Навпроти, оптимістів невдача звичайно породжує лише коротку деморалізацію.

У багатьох організаціях у США при відборі співробітників використовують спеціальний опитувальник, який виявляє схильність до оптимізму-песимізму. Наприклад, страхова компанія "Metropolіtan Lіfe" користується такою стратегією: вона наймає тих претендентів, які виявилися у верхній третині списку за наявністю оптимізму. У той же час, 25% найбільш песимістичних кандидатів не підлягають найманню, навіть якщо вони відмінно пройшли інші тести.

Але не варто думати, що песимізм абсолютно марний. Дуже часто він допомагає підтримувати реалізм, якого ми дуже потребуємо. У багатьох дослідженнях було встановлено, що люди з песимістичним стилем мислення в середньому мають трохи вищий інтелект. Вони набагато точніше, ніж оптимісти здатні оцінити можливості свого контролю над ситуацією. Учені говорять, що песимісти сумніші, але мудріші.

На думку відомого психолога М. Селігмана, "компанії необхідні свої песимісти, люди, які прекрасно інформовані про справжній стан речей. Вони зобов'язані зробити так, щоб оптимісти не забували про сувору реальність". Юристи, фінансові директори, інженери з техніки безпеки це "професійні песимісти". "У кожного з них повинне бути відчуття, що саме компанія може собі дозволити, а що становить небезпеку. Їхня роль попереджати. Їхній прапор жовтий прапор. В успішно функціонуючій корпорації повинні бути оптимісти, мрійники, торговці та творці. Але на чолі корпорації повинен стояти директор досить мудрий і досить гнучкий, щоб збалансувати оптимістичне бачення одних зі скорботним плачем інших".

А на закінчення хочеться відзначити, що оптимізм і песимізм важко в собі виховати в зрілому віці. Учені говорять, що найчастіше ці риси кореняться в уродженій схильності й у сімейному вихованні. Але скорегувати ці характеристики можна.

Якщо ви оптиміст - намагайтеся бути стратегічним оптимістом, а якщо песиміст - виховуйте в собі песимізм захисний.

І багатьох проблем зі здоров'ям і роботою ви благополучно зможете уникнути!

Джерело: www.teens.lv