Як правильно написати автобіграфію...

Що таке автобіографія? Все пішло від греків: «авто ...» (autos - «сам», «біо» (bios - життя), «графія» - опис). Ось і виходить, що автобіографія - це самостійний опис життя людини. До цього визначення слід додати ще одну складову - це вільни опис. Багато відомих книги та літературних творів - справжні зразки автобіографії. Але в цій статті ми розглянемо, як правильно написати автобіографію, яку з нас вимагають при прийомі на роботу. Складається автобіографія на чистому аркуші, де немає ніяких підказок (граф, питань, тощо). Тому людина, яка не пов'язана якими-небудь «регуляторами», самостійно описує своє життя.

Як правильно написати автобіографію

Хорошою рисою автобіографії є те, що відомості вказуються у хронологічному порядку. Причому способів дотримання такого порядку є декілька. Назвемо три основних: Спочатку рядка через дефіс ставляться дві дати, що позначають період часу. Наприклад, «1985-1990. Робота на підприємстві «Вимпел» на посаді інженера з стандартизації »або« 1985-1990 - працював на підприємстві «Вимпел» на посаді інженера з стандартизації ». Часовий період вказується за допомогою прийменників. Наприклад: «З 1984 по 1989 рік працював на заводі« Салют» слюсарем авіаційних приладів». Дати вказуються після події в дужках. Наприклад: «Вступив до аспірантури Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова (1974 рік). Після закінчення аспірантури (1978 рік) працював викладачем трудового права в Свердловському юридичному інституті (до 1984 року) ».

Правила написання автобіографії

Основними блоками інформації в автобіографії, яка потрібна відділу кадрів, є такі відомості про укладача:
1. Прізвище, ім'я, по батькові; дата і місце народження. Ці дані можуть вказуватися по-різному. Наприклад: «Я, Смирнов Сергій Павлович, народився 9 вересня 1964 року в місті Подільську Московської області». Можна вказати ці відомості і за типом анкети: «Смирнов Сергій Павлович. Дата народження: 9 вересня 1964 року. Місце народження: місто Подольськ Московської області».

2. Раніше в автобіографії було прийнято вказувати соціальний статус батьків, наприклад «у сім'ї інтелігентів (робітників, селян)». Зараз чоловік молодше 50 років так уже не напише - зникла необхідність у вказівці соціального класу (і слава Богу). Але потреба у відомостях про батьків не зникла, тому відразу після зазначення прізвища, імені, по батькові, дату та місце свого народження логічно вказати ці відомості. Наприклад: «Народився в сім'ї лікарів - батько, Іван Павлович Ручкін - хірург, мати, Софія Миколаївна Ручкіна - терапевт».

3. Отримана освіта (які освітні установи, періоди, результати). Зазвичай, пишуть так: «Середню школу № 3 міста Астрахані закінчив у 1974 році». Якщо укладач автобіографії закінчив школу з медаллю, і він вважає цю інформацію важливою, не слід обмежувати його в бажанні розповісти про свої успіхи і досягнення.
Після школи ідуть усі рівні освіти (середній, вищий, аспірантура і т.д.). Якщо якийсь навчальний заклад не закінчено - вказується причина. Про такі підстави відрахування, як академічна неуспішність, як правило, охочих писати немає. Зовсім інша справа, якщо відрахування носить «особистий», а то й «політичний» характер, наприклад: «З інституту був відрахований у 1978 році з другого курсу за «політичні виступи». Оскільки навчання (особливо, в середніх і вищих освітніх установах) дуже часто співпадає з першими етапами трудової діяльності, бажано вказати, що одночасно з навчанням працював (на таких-то підприємствах, в такі-то періоди, в такій-то посади або за такою -то професією).

4. Трудова діяльність. Тут важливою є інформація про те, на якому підприємстві, в установі або організації почав працювати, в якому підрозділі, на якій посаді або за якої професії. Наприклад: «У вересні 1986 року з розподілу поступив на роботу на завод« Орбіта »на посаду техніка».
Якщо на одному підприємстві упорядник автобіографії працював тривалий час і були переміщення, то вказуються підрозділи, посади (професії) і періоди. Наприклад: «У лютому 1980 року був прийнятий на роботу в Державний науково інститут автомобільного транспорту (НІІАТ) на посаду техніка інформаційно центру. З 1984 по 1987 - інженер з експлуатації обчислювальних машин, з 1987 по 1991 - начальник інформаційно центру ». Далі вказуються етапи роботи на інших підприємствах. Якщо укладач ніде не працював, то бажано вказати інформацію про те, чи був він офіційно визнаний безробітним, був на обліку на біржі праці, чи проходив перепідготовку і т.д.


При описі етапів трудової діяльності можна звернути увагу «автобіографа» на причини звільнень, переміщень і зміни професії. Зазначені блоки інформації є головними, але не єдиними. Одночасно з навчанням, трудовою діяльністю в житті людини відбуваються й інші важливі події. У першу чергу - це зміна сімейного стану (одружився, розлучився, овдовів, народилися діти і т.п.).

Для чоловіків обов'язковим є зазначення періодів військової служби (наприклад, «на військову службу був призваний в жовтні 1991 року») і терміновості, відношення до військового обов'язку, військових звань. Жінкам у автобіографії бажано відобразити періоди перебування у відпустці по вагітності та пологах, по догляду за дітьми. Незайвими будуть і відомості про членство, участь у профспілкових та інших громадських організаціях (у період навчання у середніх та вищих навчальних закладах; протягом всієї трудової діяльності), про виконання громадської роботи і т.д.

Інформація про заохочення та нагороди в автобіографії, як правило, розкривається упорядником більш повно, ніж в інших документах. Якщо при заповненні анкети людина обмежена графами і питаннями, то тут у нього немає чітких регуляторів. Тому найчастіше, читаючи в автобіографії відомості про заохочення та нагороди, відчувається, що їх писали з гордістю, усвідомлюючи значимість своєї вкладу в суспільне і трудове життя.

Наприкінці автобіографії вказуються паспортні дані, домашня адреса і телефон, дата складання автобіографії, а також проставляється підпис укладача. Автобіографія не завіряється ні підписом працівника відділу кадрів, ні іншої посадової особи. Не ставиться на ній і печатки. Автобіографія заповнюється від руки розбірливим почерком, чорнильною або кульковою ручкою. Використання зелених і червоних чорнил (пасти) не дозволяється. В автобіографії не допускаються виправлення і помарки.

Остаточний варіант автобіографії поміщається в особисту справу. Але не слід забувати про неї назавжди. Зміни, що відбулися в автобіографії упорядника за час роботи на підприємстві, відображаються в окремому документі-додатку, т.зв. «Додатку до автобіографії». Через якийсь час можна цілком оновити автобіографію, при цьому стару автобіографію і доповнення до неї поміщають в розділ особової справи «Додатковий матеріал».