Понаднормативна робота: методи боротьби

Пропонуємо кілька корисних інструментів для управління очікуваннями начальника стосовно обсягів роботи, які ви в стані виконати:

- Вимагайте наявності прописаних посадових обов'язків.

- Зізнайтеся начальникові, що ви перевантажені.

- Повідомте боса про наслідки перевантаження.

- Не погоджуйтеся відразу.

- З'ясуйте, хто ще може виконати роботу.

- Торгуйтеся.

- Просіть розставити пріоритети.

Вимагайте наявності прописаних посадових обов'язків. Як нам знайти критерії оцінки того, чи працює співробітник понаднормово, чи виконує обов'язкову роботу? Як часто ми чуємо від друзів і знайомих, що їм доводиться працювати за двох, а то й за трьох співробітників. І нерідко вони розповідають про це, сидячи з нами в кафе протягом робочого часу. Наприклад, якщо весь відділ взагалі нічого не робить, а одному співробітникові доводиться працювати аж половину робочого часу, то він буде впевнений, і справедливо впевнений, що він працює понаднормово.

Але буває, і досить часто буває, інакше. Є така приказка «навантажують на того, хто везе». Досить часто начальник іде шляхом найменшого опору та звалює всю роботу на найбільш покірливого та сумлінного співробітника. Замість того, щоб довго вмовляти ледаря або виправляти помилки за тюхтієм, йому легше навантажити роботою того, на кого можна покластися. Особливо, якщо ця людина не вимагає нічого навзамін на відміну від інших, не просить ані відгулів, ані преміальних за понаднормову роботу.

Як же об'єктивно визначити, чи працює співробітник понаднормово? Для цих цілей існує чарівний управлінський інструмент під назвою «посадові обов'язки». У будь-якій західній компанії докладний перелік посадових обов'язків є невід'ємною частиною трудового договору, і співробітник у будь-яку хвилину може проконсультуватися з цим документом і навіть пред'явити цей документ своєму начальникові для обговорення питання про те, що він повинен і що не повинен робити.

На жаль, у багатьох вітчизняних компаніях через неграмотність, а іноді й свідомо, цей інструмент не використовується. Коли людина розпочинає працювати, не маючи переліку чітко прописаних посадових обов'язків, його начальник може змусити підлеглого робити все, що йому, начальникові, заманеться в будь-яких обсягах. Правда, відсутність чітко визначених посадових обов'язків рівною мірою б'є й по керівництву такої компанії. У співробітника складається якесь враження про свої повноваження. Через те, що це відбувається хаотично, в декількох співробітників повноваження починають перетинатися. Це призводить до дублювання роботи та конфліктів серед співробітників, що різко знижує ефективність роботи компанії.

Тому, якщо у вас є можливість письмово з’ясувати з керівником свої посадові обов'язки, обов'язково зробіть це! Це перший інструмент формування очікувань вашого начальника щодо обсягів роботи, які ви повинні виконувати.

Зізнайтеся начальникові, що ви перевантажені роботою. Не слід апріорі припускати, що ваш начальник - лиходій, який бажає зжити вас зі світу. Можливо, він і не підозрює про те, що ви перевантажені роботою. Він же не стоїть над вами з секундоміром. Спокійно й аргументовано розповідайте йому про те, скільки у вас невиконаної роботи та скільки часу вона займе.

Повідомте начальника про можливі наслідки перевантаження вас надлишковою роботою. Які наслідки можуть виникнути? Помилки в роботі в результаті поспіху, затримка з виконанням іншої важливої роботи.

Не погоджуйтеся відразу. Ви не зобов'язані щоразу, коли начальник дає вам доручення, говорити «Слухаюся та корюся». Ви можете сказати наступне: «Зараз я закінчу термінову роботу, яку я для вас роблю, і подивлюся, що я можу зробити із цим завданням. Я дам вам відповідь через дві години». У такій відповіді немає нічого образливого, навпаки, вона показує системність вашого підходу до роботи, серйозність і акуратність.

З'ясуйте, хто ще може виконати цю роботу. Ця інформація с тане вам в нагоді для реалізації наступної поради. Якщо з'ясуєте, що ніхто, крім вас, не може зробити цю роботу, то у вас буде серйозний аргумент для того, щоб уторгувати в начальника щось натомість. Якщо цю роботу може зробити інший, а у вас і так багато роботи, ви можете переконати в цьому свого начальника.

Торгуйтеся. Якщо виконання роботи неминуче, то хоча б одержіть щось натомість. У вас багато роботи, вам, можливо, доведеться затриматися після закінчення робочого часу. Ви маєте право попросити в начальника щось для компенсації цього. При цьому не обов'язково просити гроші або відгули. Можливо, є якась робота, яку ви хотіли б одержати, відрядження в Сочі, наприклад. Скажіть керівникові: «Мені доведеться прикласти більші зусилля для виконання цієї роботи. Я буду з більшим ентузіазмом працювати, якщо буду знати, що у відрядження до Сочі ви пошлете саме мене».

Просіть розставити пріоритети. Якщо всі аргументи не працюють, і начальник твердо націлений на те, щоб спихнути на вас велику та складну роботу, незважаючи на те, що ви й так перевантажені, вдайтеся до цього останнього інструмента. У зв'язку з великим обсягом роботи попросіть вашого начальника розставити пріоритети для вас. Нехай він скаже, яке з доручених вам завдань найважливіше, яке стоїть на другому місці й так далі. І виконуйте його завдання в зручному вам темпі відповідно до розставлених пріоритетів.

Отже, якщо ваш начальник перевантажує вас роботою, то його очікування відносно вашої працездатності є завищеними. Дуже часто ми самі своєю покірливою сумлінністю формуємо такі завищені очікування. Цими очікуваннями керівника можна та потрібно управляти, використовуючи перераховані вище інструменти.